Ми раді вітати Вас на сайті !
Оновлення сайту виконується постійно - будьте в курсі усіх проблем, що стосуються імміграції і життя в Іспанії!
Шановні відвідувачі і користувачі сайту "ГОЛОС УКРАЇНИ В ІСПАНІЇ"!

САЙТ ДОПОМОГИ І ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКИМ ІММІГРАНТАМ В ІСПАНІЇ



Права іноземних жінок –
жертв гендерного насильства


Органічний Закон 1/2004 від 28 грудня « Про Заходи Інтегрального захисту проти гендерного насильства» (Офіційний Державний Бюлетень № 313 від 29 грудня 2004 року) визнає і гарантує ряд прав жінок, які опинились жертвами гендерного насильства з тією метою, щоб вони могли припинити ці агресивні стосунки та повернутися до своїх життєвих проектів.

Які права мають жінки- жертви генденого насильства?

Органічний Закон 1/2004 (далі- Інтегральний Закон) визнає цілий ряд прав жінок- жертв гендерного насильства:

* Право на безкоштовну інформацію, інтегральну соціальну підтримку та юридичну допомогу.
* Трудові права і допомоги Соціального Страхування.
* Економічні права.

Право на інформацію.

Мається на увазі право на отримання інформації по наступних питаннях:

* засоби, передбачені самим Законом, спрямовані на надання захисту жінкам-жертвам гендерного насильства.
* права і допомога, передбачені Законом на їх користь.
* засоби, направлені на прийом, підтримку та інтегральне відновлення, а також форми доступу до них.

Право на інтегральну соціальну допомогу.

Для реалізації права на моральну і фізичну недоторканість жінки-жертви гендерного насильства та їх неповнолітні діти мають право на наступні соціальні послуги:

* прийом
* термінова допомога
* підтримка і надання житла
* інтегральне відновлення.

Таким чином, жінки мають можливість:

* отримати консультацію про свої можливі дії і права

* довідатись про відповідні служби, куди вони можуть звернутись за медичною, психологічною та соціальною допомогою

* доступу до різних типів житла ( термінове, тимчасове проживання, опікунські центри і т.д.)

* відновити своє фізичне чи психологічне здоров»я

* набути професії, знайти роботу чи повернутися до неї, отримати психо-соціальну підтримку на протязі всього відновлювального процесу.

Таке ж саме право на інтегральну соціальну допомогу мають і неповнолітні діти з цього сімейного оточення. Право на негайну юридичну допомогу. Право на безкоштовну юридичну допомогу.

Органічний Закон 1/2004 визнає за всіма жінками-жертвами гендерного насильства право на негайну юридичну допомогу у всіх процедурах, звязаних з їх ситуацією, включаючи оформлення заяви в поліцію.

Призначення адвоката проходить негайно, але якщо право на безкоштовну юридичну допомогу виявилось непотрібним або в ньому було відмовлено, то потерпіла особа повинна буде оплатити надані послуги адвоката і прокурора.

Щоб скористатись правом на безкоштовну юридичну допомогу необхідно підтвердити, що річний економічний дохід на сім»ю ( не включаючи агресора) не перевищує подвоєного Багатофункціонального Публічного Індекса Доходів ( IPREM-Indikador Publiko de Renta a efectos Multiples), або, у вийнятковому порядку, не перевищує чотирьохкратного БПІД (IPREM), беручи до уваги сімейні обставини, економічні обов»язки і вартість процесу.

Крім цього, право на безоплатну юридичну допомогу включає в себе наступні послуги:

* Безкоштовна консультація і орієнтація, що передує процесу.

* Безкоштовне розміщення оголошень і повідомлень в офіційних виданнях.

* Звільнення від внесення необхідних завдатків при подачі на апеляцію.

* Безкоштвні послуги експертів.

* Безкоштовне отримання нотаріальних документів або з 80-відсотковою знижкою.

Трудові права і права на соціальне страхування.

Для реалізації цих прав необхідно засвідчити факт гендерного насильства або методом Вироку, згідно якого засуджується агресор, наказу про захист, або за відсутності його і до прийняття наказу про захист згідно висновку Прокурора, в якому вказується присутність гендерного насильства.

Права працівниць по найму:

* Право на скорочений робочий день, що передбачає скорочення заробітної плати в такій самій пропорції. Може бути підписана спеціальна угода зі службами соціального страхування з метою збереження тих самих котизаційних норм, щоби в майбутньому це не відобразилось на нарахуванні пенсії, допомог по інвалідності і смерті годувальника внаслідок  загального захворювання чи нещасного випадку на виробництві.

* Право на перерозподіл робочого часу.

* Перевагаюче право на зміну центру зі збереженням робочого місця на протязі перших 6 місяців.

* Право на тимчасову перерву трудових стосунків зі збереженням робочого місця. Перша перерва-6 місяців. По рішенню Судді цей термін може бути неодноразово продовжений на періоди по 3 місяці кожен, в загальному максимум до 18 місяців. Зберігається право на отримання допомоги по безробіттю при умові, що виконуються загальні вимоги. Період тимчасового припинення трудових стосунків враховується при нарахуванні пенсії, допомоги по інвалідності, смерті годувальника, материнства і безробіттю. Зберігається право на медичне обслуговування.

* Право на припиненя трудового контракту зі збереженням права на допомогу по безробіттю при умові, що виконуються загальні вимоги.

* Звільненя з роботи вважається недійсним, якщо воно спровоковане по причині використання постраждалою від гендерного насильства вищеперечислених прав.

* Непоява на роботу не вважається порушенням, якщо причиною її була фізична чи психологічна ситуація працівниці внаслідок гендерного насильства. Факт повинен бути засвідчений соціальними службами чи медичним закладом.

Права самозайнятих працівниць.

Самозайняті працівниці, які постраждали від гендерного насильства, змушені перервати свою діяльність з метою забезпечення власної безпеки, не зобов»язані проводити відрахувань на протязі 6 місяців. Цей період буде вважатись дійсним при нарахуванні допомоги соціального страхування. А також вони будуть продовжувати фігурувати в системі соціального страхування як зареєстровані і зберігати за собою право на медичне обсдуговування.

Економічні права.

Спеціальна економічна допомога для жінок, які постраждали від гендерного насильства, які переживають особливі труднощі при влаштуванні на роботу.

Мова йде про економічну допомогу, передбачену Органічним Законом 1/2004 для жінок-жертв гендерного насильства при умові виконання наступних вимог:

а) мати дохід, у місячному нарахуванні, менше 75% від мінімальної міжпрофесійної заробітної плати, не беручи до уваги пропорційно розподілених двох позачергових зарплат.

б) переживати особливі труднощі при влаштуванні на роботу ( вік, недостатня підготовка чи соціальні обставини).

в)   засвідчити факт гендерного насильства ( остаточне судове рішення, за яким осуджується агресор, наказ про захист на її користь, або, як вийняток, висновок Прокурора).

Активна допомога по інтеграції (RAI).

Програма, що полягає в економічній допомозі і в заходах, направлених на розширення можливостей влаштування на роботу. Для того, щоб жінка, яка постраждала від гендерного насильства, була включена в цю програму, повинні бути виконані наступні вимоги :

а) Засвідчити факт гендерного насильства, як було зазначено вище, або за посередництвом соціальних служб Автономної Адмінісрації, Муніципалітету або Центру Тимчасового Проживання.

б) Бути безробітною.

в) Не мати права на субсидії чи субсидії по безробіттю, чи на сільськогосподарську ренту.

г) Отримувати прибуток, в місячному нарахуванні, менше ніж 75% від мінімальної міжпрофесійної заробітної плати, не включаючи пропорцйно розподілених двох позачергових зарплат..

Включенння в Програму Активної Допомоги по Інтеграції реалізується через Центри Зайнятості.

Допомога у зміні місця проживання жертвам гендерного насильства.

Жінки-жертви гендерного насильства, які включені у прогрму Активної Допомоги по Інтеграції і вимушені змінити своє місце проживання у період 12 місяців, які передують подачі заяви на включення їх у програму АПІ (RAI), чи будучи вже включеними в цю програму, можуть отримати,  в одноразовій виплаті, додаткову допомогу в розмірі трьохмісячної активної допомоги по інтеграції. Термін виплати цієї допомоги при цьому не скорочується. Ця допомога може бути отримана один раз при кожному включенні в Програму Активної Допомоги по Інтеграції.

Пільги для отримання житла і проживання в державних будинках перестарілих.

У Державному Житловому Плані 2001-2012рр. Жінки, які постраждали від гендерного насильства, передбачені як першочерговий контингент при отриманні житла та фінансової допомоги для його отримання. А також, ті обставини, що жінка є жертвою гендерного насильства, буде враховано при наданні місця в державному будинку перестарілих.

Колективні договори і трудові угоди можуть мати переваги по відношенню до цих прав.

ІНШІ ПРАВА ЖЕРТВ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА.

Право на подачу звинувачувальної заяви.

Жінки мають право подавати звинувачувальні заяви на ситуації, в яких вони постраждали від гендерного насильства. Заява може бути подана у Відділеннях Поліції ( національних, автономних, місцевих), у Штабах Цивільної Гвардії ( Guardia Civil), в Суді або на ім»я Прокурора. Подача заяви тягне за собою відкриття судової справи в Суді по справах насильства по відношенню до жінки ( з метою вивчення фактів, і, якщо необхідно, застосування кримінального покарання винних).

Право на прохання Наказу про захист.

Наказ про захист- це судове рішення, в якому Суд визнає наявність об»єктивної ситуації ризику для потерпілої і виносить рішення про її захист на протязі кримінального процесу. З цього моменту вступають в дію  соціальні і економічні права, передбачені   Інтегральним Законом.

Захисні заходи., які застосовуються судовою владою по відношенню до жінки, що постраждала від гендерного насильства та, у випадку необхідності, до її дітей, можуть носити кримінальний характер:

   1. Виселення агресора із сімейного житла.
   2. Заборона на проживання в конкретних населених пунктах..
   3. Заборона агресору наближатися до постраждалої чи до її родичів або інших осіб ближче, ніж на визначену Суддею віддаль.
   4. Заборона агресору спілкуватись з потерпілою або її родичами чи іншими особами через будь-які засоби: телефон, листи і т.д.
   5. Заборона агресору наближатись до конкретних місць: місце праці потерпілої, учбові заклади дітей і т.д.
   6. Тримати в таємниці місце проживання потерпілої
   7. Судова охорона потерпілої в судових закладах.
   8. Позбавлення зброї і заборона на її володіння.

     Цивільний характер.

   1. Користування сімейним житлом, меблями і домашніми речами.
   2. Встановлення опіки і нагляду за неповнолітніми дітьми.
   3. Позбавлення батьківських прав.
   4. Припинення режиму спілкування, візитів і проведення часу батька з дітьми чи форми, в якій він повинен проводитись, наприклад, методом місця зустрічі.
   5. Встановлення аліментів.
   6. Будь-який інший захід, необхідний для захисту неповнолітніх від небезпеки чи уникнення завдання їм шкоди.

Право на участь в судовому розборі кримінальної справи:

Пропозиція дій. Реалізується методом особистої участі в судових діях в якості «приватного звинувачувача». Для цього необхідно призначити адвоката для свого захисту і прокурора в якості свого представника.

Право на відновлення речі, відновлення і компенсацію нанесених збитків.

Право на отримання інформації про юридичні дії.

Право на захист гідності у приватному житті потерпілої в рамках судового розбору по справі гендерного насильства.

Право на отримання економічної допомоги, передбаченої для жертв злочинів із застосуванням насильства і проти сексуальної свободи.

Право на тимчасове право на проживання за гуманітарними мотивами.

Право на негайний запис дітей в школу у випадку зміни місця проживання по причині гендерного насильства. Особливі права для іноземних жінок;

* Якщо дозвіл на проживання отриманий в результаті «возз»єднання сім»ї і є прив»язаний до дозволу на проживання чоловіка-агресора, можна подати прохання на отримання  незалежного тимчасового дозволу на проживання відразу після підписання Наказу про Захист.

* Якщо знаходження на  національній території нелегальне, надання тимчасового дозволу на проживання по гуманітарних мотивах можливо лише в тому випадку, коли у вироку комісії по справах гендерного насильства жінка визнається як жертва. Крім того, можна подати прохання на отримання даного дозволу на проживання з моменту підписання  судового наказу про захист. У цьому випадку можлива адміністративна справа, відкрита у зв»язку з нелегальним проживанням, закривається.

* Іноземні жінки, які вимушені покинути свою країну по причині мотивованого страху переслідування по гендерних мотивах, можуть отримати  статус біженця.

* Іноземні жінки-жертви гендерного насильства, які не мають дозволу на роботу і проживання легально в Іспанії, можуть звернутись у відповідний Центр Зайнятості Державної Служби Зайнятості за інформацією про свої права на реєстрацію тих, хто шукає роботу і на професійні курси і трудове посередництво, а також на Активне Сприяння по Інтеграції.

  Гендерне насильство в колах українських іммігрантів.

 
Українські жінки-іммігрантки започаткували діаспору в Іспанії, головним чином, починаючи з кінця дев’яностих років. Саме в ті роки невеличка група українок-першопрохідників, що оселилися й почали працювати в різних містах Іспанії, радили своїм співвітчизницям стати на шлях еміграції. У 2000 році потік іммігрантів став масовим. Цей наплив мав спрямовуватися на робочі місця серед домашньої прислуги й у готельному секторі. Українське коло іммігрантів є представленим (десь на 80 %) жінками-домогосподарками середнього віку. Це єдиний сектор імміграції, що має такі демографічні характеристики.

Прибувши до Іспанії, українські жінки селилися у помешканнях разом зі своїми співвітчизницями й співвітчизниками з огляду на економічні причини й міркуючи, що у такий спосіб вони матимуть більший захист й певний гарантований притулок. Проте в перспективі це має свої «за» і «проти», оскільки в умовах такого спільного проживання все крутиться довкола України: іммігранти постійно говорять українською й годинами дивляться українські телевізійні канали, і саме через це вони не в курсі справ щодо актуальних питань соціальної політики країни, в якій вони проживають. Значною мірою присутньою є лише одна тема – «робота», і за цієї умови так звана інтеграція в іспанське суспільство, головним чином, здійснюється лише через їхні стосунки в рамках місця роботи.

З огляду на існування всієї цієї проблематики, в 2005 році виникла думка про заснування об’єднання, яке почне виводити наших жінок з їх ізольованого стану, надаючи їм інформацію та консультації по всіх аспектах, існуючих в іспанському суспільстві, в якому  проходить їхнє життя.

Дуже великий відсоток українських жінок дотепер не розуміє того, наскільки важливо говорити мовою країни свого перебування. Є випадки, на які не можна дивитись без жалю. Жінки, які прожили в Іспанії 5, 6 і навіть 7 років, володіють іспанською в обсязі не більше 100 слів. Ця обставина віддаляє жінок від можливості отримати краще місце роботи, спілкуватися з ширшими колами населення місць, в яких вони мешкають, а також бути в курсі актуальних суспільно-політичних справ регіону свого проживання.

Такий спосіб життя сприяв створенню певного «ендогамного» колективу, в якому відтворюється – у ряді випадків, у стосунках між чоловіком і жінкою – весь негативний досвід, надбаний під час попереднього життя в Україні. Розлучені жінки, які приїжджали до Іспанії намагаючись утекти від жорстокого поводження, починали будувати вже в цій країні стосунки з чоловіками-українцями, котрі були такими самими джерелами жорстокого поводження, мовчки терплячи всі приниження й образи. Надмірне споживання алкоголю серед чоловіків, що є вкоріненою вадою в Україні, робить усі ці проблеми ще більш загостреними.

Незнання законів і засобів захисту жінки в Іспанії призвело до того, що багато українок досі не наважуються подавати скарги до відповідних органів через страх мати проблеми зі своїми картками про дозвіл на роботу та проживання. Користуючись цим, чоловіки, що мають вдачу жорстокого поводження, досягають своєї мети – повністю ізолювати жінку, що потерпає від грубощів і насильства.

Протягом останнього року українські іммігрантки почали давати відсіч усім проявам гендерного насильства, і в цій справі їх підтримка з боку власних мереж соціальної підтримки мала величезне значення. Інформування, консультування та надання захисту в об’єднаннях жінок дозволили докорінно змінити ситуацію. У 2009 році Національна асоціація українських жінок в Іспанії у співпраці з Інститутом жінки при Міністерстві з питань рівності Іспанії розробила спеціальну програму, започаткувавши таким чином значні зміни в нашій групі жінок.

Через отримання інформації та усвідомлення своєї захищеності в об’єднанні жінки все чіткіше розуміють необхідність покласти край певного типу стосункам, а також необхідність відкрито повідомляти про прояви неналежної поведінки. Ми добре усвідомлюємо те, що маємо подолати ще довгий шлях, аби досягти повної рівності й взаємоповаги між чоловіками та жінками, оскільки виховні процеси, в рамках яких зростали наші покоління, підживлювали ці неприпустимі прояви поведінки.


Інша проблема, з якою стикається наша група жінок-українок, це сексуальні домагання на роботі в домах, де ці жінки працюють, а також те, що до цієї пори не вдалося припинити це ганебне явище шляхом подання скарг до судових інстанцій. Таких переслідувань зазвичай зазнають жінки, котрі не мають відповідного дозволу на проживання та роботу. Переслідувач, який знає, що жінка-працівниця боїться екстрадиції з країни, намагається скористатися цією обставиною, щоб домогтися жінки насильницьким шляхом. Прояви такої поведінки, щодо яких уже робилися заяви й повідомлялося до відповідних органів різними об’єднаннями в колах іммігрантів, зустрічаються частіше, ніж очікувалось, і ми сподіваємося, що найближчим часом розпочнуться перші судові процеси проти цієї меншості безцеремонних роботодавців.

Українська жінка поступово, враховуючи також ситуацію в своїй країні, прийшла до усвідомлення того, що її поїздка до Іспанії може стати подорожжю, з якої вона не повернеться. Приходячи до цього моменту, жінки не мають іншого засобу, ніж об’єднання на всіх рівнях суспільного життя, щоб зустріти майбутнє в країні перебування. Таким чином, усі жінки, що досягли 65-річного віку, а також ті, що почали працювати до 1967 року (кому виповнюється 60), почали звертатися с заявами на надання пенсій, які передбачені Угодою про соціальний захист, укладеною між Іспанією та Україною, організовуючись у невеликі групи, в помешканнях, що оплачують разом, і створюючи таким чином певний новий різновид сімейного об’єднання.